Лабораторно-практичні заняття


ІНСТРУКТИВНО - ТЕХНОЛОГІЧНА КАРТА
для проведення практичного заняття

Дисципліна:    Внутрішні незаразні хвороби.

Місце проведення заняття: ветеринарна клініка, терапевтичний манеж.       

Тривалість заняття: 2 год.

Тема:     Дослідження серцево-судинної системи.

Мета:    Освоїти методи клінічного дослідження серця , кровоносних судин.

Оснащення робочого місця: плесиметр, перкусійний молоточок, фонендоскоп, стетоскоп, секундомір, мило, рушник, спирт.
Правила по техніці безпеки на робочому місці:
1. Всі практичні роботи виконувати у спеціальному одязі.
2.Працювати на закріпленому робочому місці,досліджувати тварину тільки за вказівкою викладача.
3.Працюючи з твариною слід дотримуватись правил поводження з нею.
4.Тварин надійно фіксувати,дотримуючись правил власної безпеки.
5.Руки перед роботою і після роботи з твариною добре вимити з милом,а в разі
необхідності обробити дезрозчином.

Завдання для самостійної роботи:
1. Провести огляд і пальпацію серцевої ділянки.
2. Провести перкусію серцевої ділянки.
3. Провести аускультацію серця.
4. Дослідити пульс.
          
 Методичні вказівки щодо виконання і оформлення:
Студенти послідовно виконують усі практичні завдання, відпрацьовують методику огляду, пальпації, перкусії та аускультації серцевої ділянки, досліджують пульс. По закінченню роботи аналізують її, роблять висновок. Хід роботи, результати та висновки записують у робочі зошити. 

Хід виконання.
1. 1. Провести огляд і пальпацію серцевої ділянки.
Серцевий поштовх — це коливання грудної стінки, яке виникає при кожній систолі серця, під час якого серце зміщується і доторкується до грудної стінки у більшості домашніх тварин боковою поверхнею лівого шлуночка (боковий поштовх), а у собак та хутрових звірів — його верхівкою. У цей момент відбувається незначне випинання грудної стінки.
Серцевий поштовх досліджують оглядом і пальпацією серцевої ділянки. Визначають місце, силу, поширеність і характер поштовху. У дорослої великої рогатої худоби його виявляють зліва в четвертому міжреберному проміжку на 6 см нижче лінії плечового суглоба. У коней — зліва в п'ятому міжреберному проміжку на 8 см нижче рівня плечового суглоба, у собак, котів і хутрових звірів — зліва у п'ятому, а справа — у четвертому міжреберних проміжках. У дрібних тварин на легенях відсутня серцева вирізка, тому серцевий поштовх у них дещо дифузний і не має чіткої локалізації. У птахів серцевий поштовх виявляють пальпацією бокових частин грудної кістки зліва й справа.
 У більшості здорових тварин серцевий поштовх помірний за силою і локалізований у визначеному місці. Зміщення серцевого поштовху вперед відмічають при тимпанії рубця у жуйних, метеоризмі кишечника і гострому розширенні шлунка у коней. Зміщення поштовху назад відмічають при гіпертрофії та розширенні серця. Назад і вверх поштовх зміщується у випадку ексудативного-перикардиту, гідроперикарду, а вправо — при лівобічній альвеолярній емфіземі легень та ексудативному перикардиті, особливо травматичному.
 Серцевий поштовх повинен бути помірний за силою. Посилення його виявляють у тварин незадовільної вгодованості, при збудженні, після фізичного навантаження, при гіпертрофії та дилятації серця, інтоксикації, гарячці, на початковій стадії міокардиту. При гострому міокардиті виявляють найвищий ступінь посилення — стукаючий серцевий поштовх. Він стає максимально посиленим і дифузним.
 Послаблення серцевого поштовху буває у тварин вище середньої вгодованості та при ожирінні, гіподинамії, зниженні тонусу міокарда і послабленні його скорочувальної функції (міокардоз, міокардіофіброз), при ексудативному перикардиті, плевриті, альвеолярній емфіземі легень, гідроперикарді та гідротораксі.
Як правило, серцевий поштовх відчувається на невеликій площі - у великої рогатої худоби, коней, дрібної рогатої худоби, свиней. Такий серцевий поштовх називають локалізованим. При деяких хворобах (ексудативному перикардиті, плевриті, гідроперикарді, гідротораксі, гіпертрофії і особливо розширенні серця, альвеолярній емфіземі легень) серцевий поштовх стає дифузним (поширеним). Зміни характеру серцевого поштовху виявляють при гіпертрофії серця (продовжений поштовх), дилятації, зниженні тонусу та скорочувальної сили міокарда (короткий поштовх).
2. Провести перкусію серцевої ділянки.
При топографічній перкусії ділянки серця методом легато визначають його верхню і задню перкусійні межі. У більшості тварин, особливо великих, вони не збігаються з анатомічними межами. Верхню межу виявляють перкусією по лінії, проведеній від заднього кута лопатки до ліктьового горба (у більшості тварин по четвертому міжреберному проміжку) по переходу чіткого легеневого звуку в притуплений. У великої рогатої худоби та більшості дрібних тварин вона знаходиться на рівні плечового суглоба (горизонтальної лінії, проведеної через середину плечового суглоба), у дрібної рогатої худоби — на 1—2 см нижче цієї лінії, у коней — на ширину двох пальців, у оленя — трьох і верблюдів — чотирьох пальців нижче лінії плечового суглоба.
 Верхня перкусійна межа серця у тварин може зміщуватися вверх і вниз. При ексудативному перикардиті, гідроперикарді, ателектазі лівої половини легень вона зміщена вверх, а при лівобічній альвеолярній емфіземі легень — вниз.
 Задню перкусійну межу серця визначають по лінії, проведеній від ліктьового горба вверх і назад, приблизно під кутом 45° до горизонту, по зміні притупленого звуку в чіткий легеневий. В нормі у великої рогатої худоби вона досягає п'ятого ребра, у свиней, овець, кіз, коней, верблюдів, оленів — шостого, а у м'ясоїдних тварин — сьомого. Задня межа серця може зміщуватися вперед (при тимпанії рубця у жуйних, альвеолярній емфіземі легень, метеоризмі кишечника і гострому розширенні шлунка у коней) і назад (при гіпертрофії та розширенні серця, ексудативному перикардиті, гідроперикарді).
 Проводячи топографічну перкусію серця, можна визначити ділянки відносної та абсолютної тупості серця. Відносну тупість виявляють при перкусії над тією частиною серця, яка закрита краєм легень, звук у цій ділянці притуплений. Абсолютну тупість серця виявляють перкусією над серцевою вирізкою легень, де серце безпосередньо доторкається до грудної стінки (звук тут тупий). Для виявлення цих ділянок проводять перкусію методом легато по третьому-сьомому міжреберних проміжках, зверху вниз, відмічаючи при цьому місця притупленого і тупого звуків. У великої і дрібної рогатої худоби перкусійний звук у ділянці серця притуплений (зона відносної тупості), оскільки серце повністю прикрите легенями, у коней зверху розміщена зона відносної, а внизу — абсолютної тупості серця.
При ексудативному перикардиті у корів звук у ділянці серця тупий, при ателектазі лівої легені ділянка відносного серцевого притуплення зменшується, а абсолютної тупості серця — збільшується, при лівобічній альвеолярній емфіземі легень ділянка абсолютної тупості серця у коней зменшується, оскільки легені прикривають серце на більшій площі. Перкусією серцевої ділянки методом стаккато виявляють больову реакцію тварин, яка може бути у випадку перикардиту, плевриту, міокардиту, а також тимпанічний звук у верхній її частині, який буває при травматичному перикардиті у великої рогатої худоби внаслідок скупчення газів біля основи серця під час гнильного розпаду 



3. Провести аускультацію серця.
 Аускультація ділянки серця — основний метод клінічного дослідження серця. Як правило, у тварин проводять аускультацію серця посередню, тобто інструментальну, використовуючи для цього стето- і фонендоскопи. Безпосередню аускультацію застосовують лише при відсутності інструментів під час дослідження тварин. Краще проводити аускультацію серця в стоячому положенні тварини зліва та справа в ділянці 3—5-го міжреберних проміжків у нижній третині грудної клітки.
4. Дослідити пульс
Досліджують найбільш великі, поверхнево розміщені судини, звертаючи увагу на їх наповнення і напругу стінок, а також артеріальний і венозний пульс.
Артеріальний пульс досліджують м'якушами пальців найбільш доступних і великих артерій, які лежать на твердій основі. Так, у коней пульс досліджують на зовнішній щелепній артерії у судинній вирізці нижньої щелепи, рідше—на поперековій лицьовій артерії та хвостовій, у великої рогатої худоби — на лицьовій, поверхневій артерії гомілки  і серединній хвостовій.
У дрібної рогатої худоби пульс досліджують на стегновій і плечовій артеріях, у свиней — на стегновій артерії, у м'ясоїдних тварин досліджують стегнову артерію на внутрішній поверхні стегна і плечову — на медіальній поверхні плечової кістки вище ліктьового суглоба. У птахів артеріальний пульс не досліджують: у них підрахунок частоти скорочень серця проводять методом аускультації серця або пальпацією серцевого поштовху.
При дослідженні артеріального пульсу пальпацією визначають його частоту, ритм і якість. Частоту пульсу визначають за кількістю коливань артерії протягом 1 хв. Вона коливається у великих, межах і залежить від виду, віку, статі тварин, їх фізіологічного стану, фізичного навантаження. У самців частота пульсу дещо нижча, ніж у самок. При вагітності, нервовому збудженні, підвищеній температурі частота пульсу збільшується. При різних захворюваннях частота пульсу може збільшуватися і зменшуватися. Збільшення частоти пульсу називають тахікардією, а зменшення — брадикардією.
За ритмом розрізняють ритмічний пульс, що характеризується правильним послідовним чергуванням сили пульсових ударів і пауз між ними, і неритмічний (аритмічний), який спостерігається при багатьох хворобах серця та інших органів. Так, при розвитку дистрофічних процесів у міокарді порушується його скорочувальна функція, що викликає чергування великих і малих пульсових хвиль. Такий пульс одержав назву альтернуючого, переміжного. 
При визначенні якості пульсу звертають увагу на силу пульсової хвилі, наповнення артерій, стан їх стінок і характер спадання пульсової хвилі.
        
Після виконання завдання студент повинен :

Знати
Вміти
Дослідження серцево - судинної       
системи.
Досліджувати серцевий поштовх, провести перкусію і аускультацію серця, дослідити артеріальний і венозний пульс.

Контрольні запитання для перевірки засвоєння матеріалу:
1.Як досліджують серцевий поштовх?
2.Як провести перкусію серця?
З.Які є тони серця?
4.Як змінюються серцеві тони у здорових і хворих тварин?
5.Що таке артеріальний пульс і як його досліджують?

Домашнє завдання: Судаков М.О. "Практикум по внутрішніх незаразних хворобах", с.29-38.

Немає коментарів:

Дописати коментар